Головна проблема сьогоднішнього страхування – це відсутність довіри споживачів, адже на цій же довірі і будується весь бізнес. При цьому причини її відсутності досить банальні. Занадто багато людей вже обпіклися на страхуванні, одержавши замість виплат все що завгодно, крім грошей. Формальні відписки, походи в суди, нервування та безсонні ночі створюють поганий імідж не одній компанії, а всієї галузі.

            В деяких моментах винні самі ж споживачі: одні намагалися хитрувати, укладаючи страховий договір, інші спокусилися занадто низькими тарифами. Не меншими є винні і страхові компанії. Адже не рідко, вписуючи в договорі дрібним шрифтом спеціальні умови, про які не говорили споживачеві, і на які, посилаючись згодом, вони відмовляли у виплаті. Ситуація в банківській сфері теж не додала плюсів страховим компаніям, які часто йшли в одній упряжці з банками.

 

            Якщо Ви вже є  клієнтом страхової компанії, або тільки в процесі обрання, то тим більше слід мати на увазі те, що страхова діяльність регулюється Законом України «Про страхування» від 07 березня 1996 року (в редакції Закону від 04 жовтня 2001року). Даний нормативний документ регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, але далеко не досконалий та багато аспектів в ньому просто відсутні.

            Перед укладенням договору страхувальник повинен ознайомитися з Правилами (умовами) страхування, які є своєрідним «локальним» нормативним актом страховика, на підставі якого і складається договір, а також з ліцензіями страхової компанії на здійснення окремих видів страхування.

 

 

Правила страхування

            Вимоги до правил страхування встановлені наступними нормами ЗУ «Про страхування»: 1) ст. 6, згідно з якою загальні умови й порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, які встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону; 2) ст. 17, згідно з якою правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо й підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

            Правила страхування повинні містити: перелік об’єктів страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; винятки із страхових випадків й обмеження страхування; строк і місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права й обов’язки сторін; дії страхувальника при настанні страхового випадку; перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку й розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи й методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

            Практично в кожному договорі страхування страховики вміщують майже стандартну фразу, що клієнт ознайомлений із правилами страхування й згоден із ними. П. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування», згідно з якою страховик зобов’язаний ознайомити страхувальника з умовами й правилами страхування. Підпис клієнта під договором із такою фразою, на думку страхової компанії, має підтвердити факт ознайомлення клієнта з правилами страхування.

            Для ознайомлення з ними клієнт повинен мати час і можливість неодноразового звернення до них (а, можливо, й із залученням свого адвоката), що можна зробити лише шляхом видачі клієнту копії правил страхування в постійне користування. Саме така форма ознайомлення клієнта з правилами страхування передбачена законодавством.

            Згідно зі ст. 18 ЗУ «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При наданні страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, у якій висловлюється намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування й видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не має розбіжностей із поданою заявою.

            Із викладеного випливає, що твердження про ознайомлення клієнта з правилами страхування має правові підстави лише за умови видачі клієнту копії цих правил до укладання договору страхування. Інакше кажучи, посилання на підпис клієнта під договором, який містить фразу про ознайомлення клієнта з правилами страхування, як на доказ цього факту є недостатнім без надання доказів видачі клієнту правил страхування до укладання договору. 

            Із наведених норм випливає, що клієнту має надаватися чітка й зрозуміла інформація, яка виключає можливість її двозначного тлумачення й розрахована на відсутність у клієнта спеціальних знань, зокрема знань зі страхування, права чи діловодства.

           

Укладення договору страхування

            Відносини страхування складаються з двох важливих моментів:

- укладення договору страхування;

- отримання страхового відшкодування в разі настання страхового випадку.

            Відповідно до законодавства даний вид страхування є добровільним. Це означає, що, на відміну від обов’язкових видів страхування, умови страхування КАСКО визначаються за погодженням сторін. Зазвичай договори страхування КАСКО є типовими, розроблені кожною страховою компанією самостійно і не допускають внесення змін з ініціативи пересічного страхувальника. Виключення можуть бути зроблені для корпоративних клієнтів страхової компанії (великі автотранспортні підприємства, банки тощо). Тому умови страхування КАСКО в різних страхових компаніях є різними.

            Укладення договору страхування – безумовно дуже важлива стадія відносин страхування. Хоча б тому, що вона закладає фундамент майбутніх відносин. На даному етапі інтереси сторін частково співпадають: клієнт бажає укласти договір страхування, а страховик – отримати страховий платіж.

 Як вже зазначалося, пересічний споживач послуг страхування не може змінити закладені в договорі умови. Досить часто страхувальник навіть не має можливості в повній мірі застосувати своє право на вільний вибір страховика. Для прикладу, банки, при видачі кредиту, “пропонують” застрахувати придбаний автомобіль (він же предмет застави) в страхових компаніях з переліку акредитованих у банку. Зазвичай такий перелік компаній не надто великий.

            Часто доводилось бачити, як менеджер компанії, при підписанні договору страхування консультував клієнта щодо необхідних дій в разі настання страхового випадку: вказував на зазначені в договорі номери телефонів, за якими варто зателефонувати і повідомити про подію. Натомість клієнти переривали менеджера зі словами на кшталт: “Добре. Дякую. Я все вдома почитаю. А зараз мені ніколи, я поспішаю в банк. До 16-ї години маю встигнути оформити кредит”.

            Пізніше, під час врегулювання збитку, на обґрунтоване питання представника компанії чому було порушено умови договору страхування, страхувальник заявляв, що йому ніхто не пояснив, як треба було чинити, а договір написаний занадто дрібним шрифтом.

            Отже, на що варто звернути увагу при укладенні договору страхування (в даному випадку КАСКО).

            Подання заяви про страхування

            Для укладення договору страхування страхувальник подає письмову заяву. Зазвичай це формуляр, розроблений страховиком, в якому заповнюються відповідні дані. Важливо, щоб всі дані були заповнені правильно, оскільки в багатьох договорах страхування є посилання на заяву як на додаток до самого договору. Тому, якщо в заяві є неточності, їх потрібно або виправити та зробити застереження про це перед підписом, або наполягати на переписанні самої заяви без помилок.

            Не вдаючись в тонкощі цивільного права можна з впевненістю стверджувати наступне: якщо заява є додатком до договору, то вона має укладатися в двох оригінальних примірниках. Тобто, якщо відмовляються надати копію, – вимагайте оригінал цього додатку. Вражає? Можливо, в такому випадку копію дадуть швидше.

           

            У будь-якому разі, в момент підписання договору страхування отримати копії необхідних документів набагато простіше, ніж на стадії врегулювання збитку.

            Перелік страхових ризиків у договорі. Тут, зазвичай, особливої проблеми не виникає. Загальний перелік страхових ризиків у всіх страховиків майже однаковий. Головне перевірити, чи включені бажані ризики до застрахованих.

            Порядок внесення страхових платежів. Деякі договори страхування передбачають внесення страхового платежу частинами. Графік внесення платежів може бути зазначений як в самому договорі, так і в додатках до нього. При укладенні договору страхування на таких умовах слід чітко дотримуватись графіку внесення страхових платежів.

            Конструктивна загибель Конструктивна загибель – це такі пошкодження автомобіля, при яких вартість його відновлювального ремонту (або матеріального збитку) є більшою, ніж певний процент від вартості автомобіля (або страхової суми). Ця величина передбачена договором страхування і, як правило, складає 70%-80%. Тут діє просте правило: чим більший процент – тим краще.

            Порядок визначення розміру страхового відшкодування. Ремонт автомобіля

            В договорі вказується, яким чином розраховується розмір страхового відшкодування. Він може визначатися на підставі рахунків ремонтного підприємства за відновлювальний ремонт автомобіля, звіту (висновку) автотоварознавчого дослідження або страховиком самостійно. Цілком очевидно, що варто уникати договорів, за умовами яких розмір збитку визначається страховою компанією на власний розсуд.

            Строки розгляду справи. Необґрунтована затримка виплати відшкодування

            Зазвичай у договорі страхування передбачено два строки: на прийняття рішення страховиком і на виплату страхового відшкодування. Початок перебігу строків обчислюється з моменту отримання страховиком всіх необхідних документів, що підтверджують обставини страхового випадку і розмір збитку.

            Арбітражне застереження Обов’язково слід звертати увагу на зазначений в договорі страхування порядок вирішення спорів. В багатьох договорах страхування передбачена договірна підсудність,- тобто, при виникненні спору, він підсудний суду, зазначеному в договорі. Зазвичай це суд за місцем знаходження головного офісу страхової компанії.

 

            Наостанок варто підкреслити, що всі договори, які підписуються, повинні бути прочитані. Однак, якщо бракує часу на самостійне прочитання всього договору страхування, питання з положень, викладених вище, можна задати менеджеру або страховому агенту.

 Слід зауважити, що на задані питання щодо умов страхування можна отримати досить чіткі та конкретні відповіді менеджера чи страхового агента, який займається оформленням договору. Проте, при з’ясуванні принципових умов, необхідно попросити, щоб вони підкріпили свої слова вказівкою на пункт договору, де це зазначено.

            Також слід підкреслити, що укладення договорів страхування та врегулювання збитків здійснюють різні підрозділи страховика. Тому спеціалісти, які готують справу для виплати відшкодування, тільки теоретично можуть знати про Ваші домовленості з менеджером при укладенні договору.

 

Настання страхового випадку

            При виплаті страхового відшкодування інтереси сторін діаметрально протилежні: страховик бажає мінімізувати виплату, а клієнт не бажає втрачати належне йому відшкодування.

Необхідно пам’ятати, що з моменту повідомлення про страховий випадок інтереси страховика і страхувальника, м’яко кажучи, не співпадають. Тому, якщо усні вказівки представників страховика суперечать або не відповідають умовам договору, то варто виконувати договір, навіть, якщо усні розпорядження є простішими для виконання. В іншому випадку вимагати від представників страховика надання роз’яснень письмово.

            Повідомлення про страховий випадок. Після настання страхового випадку (або події, що має ознаки страхового випадку) необхідно обов’язково повідомити про це страховика. В договорі страхування передбачені терміни та спосіб такого повідомлення. Однак, незалежно від термінів та способів, зазначених в договорі страхування, доцільним буде повідомити про випадок негайно з місця події телефоном за номером, зазначеним в договорі.

            Телефонувати краще з мобільного. Таким чином, у разі потреби, можна буде забезпечити отримання роздруківки телефонних розмов для доказу факту повідомлення про страховий випадок.

            Телефонуючи в страхову компанію, потрібно бути готовим до тривалої розмови, оскільки найвірогідніше Вам доведеться надати серед іншого таку інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові, номер і дату договору страхування, марку і державний реєстраційний номер застрахованого автомобіля, дату, час і місце страхового випадку, короткий опис події, характер пошкоджень, дані про інших учасників пригоди, якщо такі є, тощо.

            Проте, у більшості випадків телефонного повідомлення не достатньо. Потрібно ще подати страховику письмове повідомлення про страховий випадок, яке ще не є заявою на отримання страхового відшкодування. Договором страхування регламентовано також термін такого повідомлення.

            Важливо знати, що невчасне повідомлення про страховий випадок без поважних причин є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування не тільки за умовами договору, а й відповідно до законодавства про страхування (ст. 26 Закону України “Про страхування”).

            Отже, якщо договором страхування передбачено обов’язок страхувальника письмово повідомити страховика про подію, необхідно обов’язково зробити це, навіть у випадку, якщо представники страховика не наполягають на цьому. Зазвичай, письмове повідомлення здійснюється шляхом заповнення формуляру, розробленого страховиком. Однак, якщо представники страховика не нададуть такого формуляру, або відмовляться приймати письмове повідомлення, мотивуючи це тим, що це не є необхідним, варто подати письмову заяву в довільній формі, в якій вказати зазначені вище дані (ПІБ, номер і дату договору, дату випадку тощо).   

            Вимагайте копію письмового повідомлення про страховий випадок з відміткою про його отримання страховиком.

            Заява на виплату страхового відшкодування. Документи по страховому випадку.

            В договорі може бути передбачено також строк для подання заяви на виплату страхового відшкодування з моменту настання страхового випадку. Коли такий строк встановлено, то його потрібно дотриматись, якщо для цього немає об’єктивних перешкод.

            Якщо строк на подачу заяви на виплату страхового відшкодування не регламентовано, то краще її подавати разом з усіма необхідними документами, що підтверджують обставини страхового випадку і розмір збитку. Для цього необхідно переглянути перелік документів, що передбачений договором страхування для даного виду страхових випадків та узгодити його з представником страховика.

            Подаючи заяву, вимагайте внесення до неї в якості додатків всіх документів, які додаються. Також вимагайте копію заяви з відміткою про отримання її страховиком. Якщо страховик відмовляється внести до заяви додатки або надати копію заяви, вимагайте розписку про отримання заяви та копій документів. Якщо документи подаються страховику не одночасно, то кожен документ потрібно подавати під розписку на його копії. Це необхідно для того, щоб можна було точно встановити повноту наданого пакету документів, та дату подачі останнього документу, необхідного для прийняття рішення страховиком.

 

            Фактичне отримання страхового відшкодування не означає згоду з його розміром. Тобто не обов’язково відмовлятися від запропонованого відшкодування, навіть якщо Ви не погоджуєтесь з сумою страхового відшкодування. Для певності страховики можуть вимагати розписку про відсутність подальших претензій у разі виплати страхового відшкодування. В такому випадку слід пам’ятати: якщо договором це не передбачено – то Ви не повинні цього робити.

 

Проблеми страхування

            Українські страхові компанії є здебільшого такими собі фінансовими пірамідами: гроші від клієнтів збирають, а коли настає страховий випадок, відшкодування не виплачують — такого невтішного висновку дійшли експерти, які вивчають цей сегмент ринку послуг.

            В Україні 40 видів страхування є обов'язковими (на порядок більше, ніж у цивілізованому світі). Виконавча влада в особі Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг (Держфінпослуг) щороку «проїдає», за висловом генерального директора Асоціації страхувальників України (АСУ) Леоніда Хоріна, 15,6 мільйона гривень, нібито захищаючи споживачів фінансових послуг.

            Непривабливо в конфліктах між споживачами страхових послуг і відповідними компаніями виглядає й судова влада.

            Було вирішено створити рейтинг страхових компаній (нині їх в Україні майже півтисячі). Розіслали їм замовні листи, продубльовані електронною поштою, з проханням надати ширшу інформацію про себе. 50 тих послань повернулися — компанії змінили адресу; зо два десятки страхувальників не вдалося знайти, а люди ж довіряють їм гроші, сподіваючись на допомогу в разі біди. Запропонований рейтинг (він розміщений на сайті зазначеної асоціації) засновано на відкритості. Тобто компанія має надати потенційним клієнтам можливість дізнатися з відкритих джерел про її структуру, філії, прізвище керівника і його заступників, який в неї статутний фонд, які кошти залучено протягом попереднього року, скільки страхових випадків виникло за цей час і по скількох з них виплачено відшкодування. Враховано також рівень довіри клієнтів, котрі мають можливість висловити свою думку на тому ж сайті. Скориставшись такою інформацією, люди зроблять свідомий і зважений вибір.

            Як убезпечити себе від прикрощів у контактах зі страхувальниками? Експерти радять клієнтам уважно читати страхові угоди. Інколи їх складають так, що в разі порушення прав клієнта неможливо звернутися ані до суду, ані до прокуратури, тому що жоден юрист не може зрозуміти, про що там ідеться, що саме обіцяють. Часто дрібним шрифтом написано таке, що цілковито нівелює зміст викладеного звичайним шрифтом. Треба не приховувати своїх проблем, якщо вони виникли, а звертатися в пресу, писати на форуми порталів асоціацій, котрі захищають права споживачів. Головне ж, не віддавати свої кревні шахраям.